Propozytsiia No. 4, April 2016

In this issue

 Одвічналю бов до землі

Пора! — про мо вив хлібо роб, 
вдив ля ю чись у по льо ву да лечінь 
та вслу ха ю чись у за клич ний спів вес ня-
но го вісту на — жай во рон ка. Так, сон це 
пригріло, зем ля ожи ла — по ра!.. 
Зем ле роб на хи ляється, бе ре у за гру-
білі від ро бо ти ру ки жме ню землі, вди-
хає її свіжий вес ня ний за пах, пе ре би рає 
пуч ка ми гру доч ки во ло го го вес ня но го 
грун ту. Кри шить ся. По ра! І хо ча цей 
ри ту ал по вто рюється кож но го ро ку, і, 
зда ва ло ся б, чо му тут ди ву ва ти ся, та 
що ра зу гру ди на пов ню ють ся щем ким 
відчут тям якоїсь все охоп ної ра дості і 
пе ред чут тям очіку ван ня. Очіку ван ня 
но вої зустрічі із зем лею. Та ка вже 
хлібо робсь ка до ля: хто пов’язав се бе із 
ви ро щу ван ням хліба, той навічно 
повінчав ся із зем лею...

Що ста неть ся з орен да рем, 
який не об роб ляє зем лю?

Вер хов ний Суд вва жає, що не ви ко ри
с тан ня сільського с по дарсь ких угідь за пря 
мим при зна чен ням є ва гомим ар гу мен том 
для розірван ня до го во ру орен ди в од но сто рон нь 
о му по ряд ку.На по чат ку по точ но го ро ку Вер хов ний
Суд встиг розг ля ну ти вже дві по дібні спра ви що до
розірван ня до говорів орен ди сільгоспзе мель із ТОВ
«Дністер-Аг ро».По зиція суддів за ли шається не по
хит ною: три ва ле не вико ри с тан ня сіль сько го с по
дарсь кої ділян ки орен да то ром (у кон крет но 
му ви пад ку — бли зь ко ро ку)...