🔒 Защищённая оплата · Visa · Mastercard · Apple/Google Pay
Об издании
Украинская неделя («Український тиждень») — еженедельный иллюстрированный общественно-политический журнал, освещающий ключевые события и проблемы Украины и мира: политику, экономику, общественную жизнь и культуру. Номер традиционно состоит из рубрик «На часі» (актуальные новости и комментарии), «Впритул» (аналитика и репортажи), «Ми» (жизнь, культура и ментальность украинцев) и «Навігатор» (гид по миру культуры, искусства, моды и спорта). Издание рассчитано на сознательного и социально активного читателя. Издатель — редакция «Український тиждень». Периодичность — еженедельно, издание выходит н…
Формально добро на повалення пам’ятників тоталітаризму держава не дала досі: від ухвалення Радою відповідного закону має пройти ще непроста процедура імплементації, яку, годі сумніватися, гальмуватиме місцеве чиновництво на всіх рівнях. Але чи чекає суспільство на бюрократів? Київський Лєнін впав у грудні 2013-го, далі там, де цього не сталося у 1990-х, ідоли падали в лютому – березні 2014-го, себто за рік до ухвалення відповідного рішення парламентом. А ще три радянські пам’ятники були повалені однієї ночі у Харкові невдовзі після голосування за «антикомуністичні» закони в Раді. Люди, які це зробили, навряд чи належать до тих, хто ходить на сесії міської ради чи на наради до Геннадія Кернеса
Переформатування Як змінюється політичний ландшафт на старті нового виборчого сезону
Конфлікт із Ігорем Коломойським, наступ на інтереси Дмитра Фірташа та Ріната Ахметова у сферах (див. Тиждень, № 13, 14/2015), які вони традиційно вважали своїми вотчинами, підштовхнули їх до активнішого втручання в політику. У квітні внутрішні конфлікти сягнули нового рівня: «Батьківщина» на повну потужність включилась у шахтарсько-вугільний конфлікт і приєдналася до звинувачень у завищенні нових тарифів на житлово-комунальні послуги. Арсен Аваков виступив із вимогою звільнити з посади голови Донецької ОДА Олександра Кіхтенка, який довго лобіював зняття блокади з окупованих Росією районів
Донбасу
Шляхи вигнанців
Ігнорування проблем внутрішніх переселенців, зокрема повернення окупованих територій, може спричинити сплеск радикалізму в країні
Спочатку в 1940-му німецькі громади Естонії, Латвії та Литви, що прожили на тих землях 700 років, під час передачі цих країн Гітлером Сталіну були змушені повернутися до Німеччини. Тоді в Берліні вважали, що то тимчасовий захід… Але наймасштабніша депортація відбулася після Другої світової війни. Тоді німці виганялися (чи самі втікали) з Польщі (Померанія, Силезія, райони на Одері, Східна Пруссія, поділена між Польщею і СРСР), Чехословаччини (Судетська область), Югославії, Угорщини, Румунії тощо. Вони змушені були шукати притулок на історичній батьківщині. Можна згадати також польських «кресов’яків», що за угодами між комуністичними Варшавою і Москвою поверталися до Польщі з Литви, Західної України, Західної Білорусі. Водночас були депортовані звідти до УРСР/СРСР й українці, однак їм у Радянському Союзі не дозволялося підносити голову
journals.ua як застосунок Додайте на головний екран — відкриватиметься як застосунок, без браузера.
